У новинах повідомили, що у Лондоні відкрили виставку видатних російських і французьких художників. Серед російських передовсім називають Малевича та Кандинського. Однак сестра Малевича, Вікторія Северинівна, стверджувала, що «в анкетах він писався українцем, радив те саме робити і нам з братом, добре знав українську мову». Отже, російськість Малевича – питання дещо спірне, хоча, зрештою, яка різниця – мистецтво не знає кордонів і надбання його, мистецтва, – загальнолюдські. Тим не менш…
СТУС Василь Семенович -(нар. 08.01.1938, с. Рахнівка, Гайсинського р-ну, Вінницької обл. — п. 04.09.1985, сел. Кучино, Чусовського р-ну, Пермської обл.)
Видатний український поет, критик, публіцист, автор самвидаву, член Української Гельсінкської групи (УГГ).
1938 сім’я Василя Стуса, рятуючись від „розкуркулення“, перебралася в м. Сталіно (Донецьк). Перші уроки поезії мав від матері, яка співала йому українські народні пісні. Шести років пішов до школи, а шістнадцяти вступив на історико-філологічний факультет Сталінського педагогічного інституту.
1959 три місяці викладав українську мову та літературу в Таужнянській школі Кіровоградської обл., потім два роки служив у війську на Уралі.
Після служби Василь Стус працював літературним редактором ґазети "Социалистический Донбасс". 1963 вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т.Шевченка АН УРСР (курс "теорія літератури").
З’явилася перша книга циклу романів «Симон Петлюра» Вийшла в світ перша книга циклу історичних романів «Симон Петлюра» («Стриножені коні») письменника, драматурга, заслуженого діяча мистецтв, заступника голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка Василя Фольварочного.
ЧОРНОВІЛ ВЯЧЕСЛАВ МАКСИМОВИЧ
(нар. 24.12.1937 (за документами - 1 січня 1938), с. Єрки Звенигородського р-ну Черкаської обл. - 25.03.1999, м. Київ)
Шістдесятник, видатний діяч правозахисного і національно-визвольного руху 60-90-х років, член Української Громадської Групи сприяння виконанню гельсінкських угод (УГГ), політичний діяч.
Світ досягає високого рівня добробуту, але чи зростає пропорційно його свобода? З часом ми дедалі більше схиляємося до висновку, що не гроші, а тільки духовна свобода сучасної людини — найвища цінність, найбільше багатство життя. Це те, чого завжди бракує навіть заможним людям. Переважно не здогадуємось, що ми вільні, й тому не вміємо цінувати власну свободу і свободу ближніх. Саме тому так багато розчарованих і спраглих свободи людей в Україні. Хоч би скільки було зароблено грошей і перетворено їх на приватні садиби, машини, речі, горілку чи задоволення — українці традиційно скаржаться один одному на погане життя, погану погоду, неврожай і нікудишню владу. Скинувши тягар негативу на ближнього, побредуть знов, як загнані коні, на щоденну роботу, а після роботи знову метушаться біля своєї господарки або тліють у болоті дрібної пиятики чи біля телевізора, щоб неспокійно переспати ніч, і знову — на роботу.
