Мова є тим чинником, що встановлює "природнi" межi нацiї, при цьому, будучи унiкальною системою свiтобачення й самовираження окремої нацiї, виступає не лише засобом спiлкування, а й дає змогу представникам цiєї спiльноти розумiти одне одного на глибинному, пiдсвiдомому рiвнi. [Любов Мацько]
Так колядують у Авдіївці Сосницького району: «Акурайку в осім барку!» малеча, бігає від хати до хати, геть не знаючи значення того загадкового «акурайка». А науковець Микола Ткач розшифрував – «акурайку» означає «як у райку», а «в осім барку» -- в цьому домі.
Запитаєте, що ж це за така загадкова мова у Авдіївці? Нічого таємного – це давня мова, санскрит, а в українській та литовській мовах санскрит найбільше і зберігся. До речі, Болдині гори в Чернігові також із пушкінським Балдою ніяких стосунків ніколи не мали, а задовго до російського класика так звалися, бо …теж із санскриту. «Болд» означає дуб. Дуби ростуть там і донині.
Тож тим, хто зневажає українську мову, скажіть просто: «Акурайку!» І хай собі думає, якщо здатен…
А ми ж відкиньмо ще і нав’язувані символи року Дракона, бо то – не наше. Дракон у східній культурі є частиною традиції, а в нас це –
Змій, якого побиває Котигорошко і перемагає Кирило – кожум’яка. Це той самий Дракон, бо і літає, і дише вогнем, але нічого хорошого в нашій культурі не значить. Це кажу вам я, народжений у рік Дракона… Зрештою, за китайським календарем і настає рік Дракона лише 23 січня.
Тож хай наш Котигорошко побиває їхнього Дракона! А ми скажімо собі і світові --
