Інтернет стає невід`ємною частиною суспільного життя в багатьох країнах світу, включаючи Україну. Тому «Просвіта» долучається до нового вектору розвитку і поширює свою діяльність навіть у сфері веб-технологій. Це дає змогу покращити комунікативні можливості Товариства і дозволяє прихильникам «Просвіти» в різних куточках світу стежити за перебігом подій в Україні, знайомитися і спілкуватися між собою.
Слово рідне являє свою глибину. Через нього тобі повернеться весь образ пам`яті. І тоді ти можеш сказати про себе словами Хайдеггера: «Я єсмь мова. А мова є тобою». «Я є мова» тотожне «Я є народ», що зобов`язує до відповідальності. Особа знову відчуває себе центром безкінечності... Ми побачили, що національна свідомість у більшості людей уже атрофована, у певної ж частини вона має захисний характер (синдром резервації), а в декого - показово-викличний. Україні потрібна своя ідеологія, в якій би людські права не витісняли права нації. Кальковані ринкові механізми без урахування національних традицій, без морально-історичного підґрунтя спричинилися до похабщини, бритоголовості, безголов'я, до нової хвилі космополітизму. Ідеологічна наша домінанта визначалася століттями і ґрунтується вона на високих національних цінностях...
Ми, просвітяни кінця ХХ століття, мусимо усвідомити становище української нації в постійно змінюваному світі, бачити її перспективу, її спроможність віднайти свій власний шлях розвитку. У "Просвіту" люди приходять не на один день, це робота на ціле життя, це доля - бути сьогодні просвітянином. Так, просвітянин - це доля. Чи не тому наша організація встояла перед намаганням розхитати, розколоти, розігнати її по маленьких регіональних закутках, відсунути від державотворчої роботи, від піднесення національної ідеї, від формулювання больових проблем України.