ЯКИМИ ЗРОСТАЮТЬ НАШІ МОЛОДШІ ШКОЛЯРИ (результати епідеміологічних досліджень „Сім’я та діти України”)

Шкіряк-Нижник З.А., Числовська Н.В. ДУ „Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України”, Київ Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, Україна

В кількох регіонах України під керівництвом ДУ „Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України” при підтримці міжнародного центру Фогарті (Національні Інститути здоров‘я США) та Грейт Лейкс Центрів при Іллінойському Університеті в Чикаго виконується довготривале епідеміологічне дослідження “Сім’я і діти України” по вивченню сучасних умов та чинників формування здоров‘я дітей. Нами було обстежено 2140 школярів 7-8 річного віку в мм. Києві, Маріуполі, Дніпродзержинську, Красному Лучі.

Відомо, що особливості способу та стилю життя сімей, існуючі в сім’ях традиції щодо дотримання принципів здорового способу життя, погляди батьків стосовно виховання дітей, практика їх виховних технологій та ставлення до здоров’я дітей відносяться до дієвих чинників мікросоціуму сім’ї, що в значній мірі впливають на формування дитячого здоров’я. За результатами дослідження визначено, що життєдіяльність значної частини молодших школярів (62%) проходить в гігієнічно несприятливих житлових і напружених психологічних умовах сім’ї і не відповідає здоровому способу життя. Близько 20% сімей мають незадовільні побутові умови, 57% сімей - недостатнє фінансове забезпечення, що негативно впливає на виховання здорової дитини. Під впливом “середовищного паління” перебуває 21 % дітей в будні і 24 % - у вихідні дні. Періодично куштують алкогольні напої в умовах сім‘ї близько 12% дітей. Організація харчування в багатьох сім‘ях незадовільна: 40% дітей вживають переважно смажену їжу, 29% дітей практикують часті перекуски, 25% регулярно вживають "вуличну" їжу (готується та продається на вулиці без дотримання необхідних гігієнічних норм). Значна частина дітей в недостатній кількості отримує необхідні для нормального розвитку продукти харчування (м’ясо тварин та птахів, рибу; овочі та фрукти; крупи та бобові) та отримує надлишок вуглеводів (картопля, макарони, солодощі): недостатньо вживають рибу 70% дітей, м‘ясо - 38%, яйця - 22%. Лише 40 % дітей регулярно отримують молоко як окремий напій, в цей же час 40% дітей вживає за день більше 2 чашок чорного чаю. Режим дня значної частини дітей організовано нераціонально: 24% не мають стабільного режиму сну, 28% недостатньо перебувають на свіжому повітрі. В зв‘язку з недооцінкою дорослими особливостей поведінки дітей (підвищеної рухової активності, недостатніх пильності та відчуття небезпеки, низької орієнтації дітей на самозбереження) та відсутністю належного нагляду за дітьми у 29% школярів упродовж останніх двох років траплялися нещасні випадки в школі, на ігрових площадках, вдома, на водоймах. Загальний рівень здоров’я дітей визнано незадовільним: всього 38,2% дітей віднесено до 1-ої групи здоров’я; індекс здоров’я низький – 9,5 %. Найгірші показники здоров’я - у дітей м. Києва.

Стан інтелектуального розвитку дітей добрий (шкала WPPSI-R, 12 тестів, тестування проведено в дошкільному віці); лише 6,8 % дітей не справилися з 15-ма та менше відсотками завдань. Труднощі артикуляції та вербального висловлювання виявлено у 10 % школярів (13,6 % в м. Києві, 10,7 % - в м. Маріуполі, 11,0 % - в м. Красному Лучі та 8,7% у м. Дніпродзержинську). В 87 % випадків ці діти мали в анамнезі прояви перинатальної патології. 23,5 % дітей відзначалися неадекватністю поведінки вдома, нервозністю, грубощами, неслухняністю, неповагою до старших. У 65,6 % цих дітей в сім’ях частими були сімейні конфлікти, розбіжності у методах виховання, надмірна суворість до дітей. Фізичний розвиток молодших школярів має тенденцію до астенізації, що проявляється перевищенням темпів приросту подовжніх розмірів над обвідними. Процес астенізації більш виражений серед хлопчиків. В процесі зростання від 3-х до 7-річного віку частка хворих дітей збільшилась по всіх контрольованих групах хвороб (дихальної системи, шлунково-кишкового тракту, нервової системи, кровообігу, інфекцій, тощо), окрім хвороб шкіри, частка яких у 7-и річному віці в популяції зменшилась. За період зростання від 3-х до 7-и річного віку зір дітей значно погіршується (патологію зору виявлено відповідно у 15,0 % дітей при 3,0 % в 3-річному віці). Отже, як бачимо, показники здоров’я наших дітей далекі від втішних. Чинники, що сприяють виникненню різних порушень здоров’я, як показали наші дослідження, часто-густо залежать від сім’ї, способу та умов її життя, загальної та медичної культури, рівня відповідальності за здоров’я своїх дітей.

ШКІРЯК-НИЖНИК ЗОРЕСЛАВА АНТОНІВНА ДОКТОР МЕДИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОР ДУ „ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ”, КИЇВ, КЕРІВНИК ВІДДІЛЕННЯ МЕДИЧНИХ ТА ПСИХО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ЗДОРОВ’Я СІМ’Ї, НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л. ШУПИКА, КИЇВ, КАФЕДРА АКУШЕРСТВА, ГІНЕКОЛОГІЇ ТА ПЕРИНАТОЛОГІЇ (ПРОФЕСОР КАФЕДРИ) ЧИСЛОВСЬКА НАТАЛІЯ ВАДИМІВНА, СТАРШИЙ НАУКОВИЙ СПІВРОБІТНИК ДУ „ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ”, КИЇВ, ВІДДІЛЕННЯ МЕДИЧНИХ ТА ПСИХО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ЗДОРОВ’Я СІМ’Ї (СТАРШИЙ НАУКОВИЙ СПІВРОБІТНИК)