Чернігівська “Просвіта” в історії й сьогоденні

Петро АНТОНЕНКО

Осередки Товариства швидко почали створювати в районах області. За це взялися активісти: вчитель, письменник, політв’язень Микола Адаменко — в Сосниці, вчителька Ольга Головко — в Батурині, подружжя викладачів ВНЗ Марія та Олександр Астаф’єви та інженер Микола Шкурко — в Ніжині, лікар Петро Назаренко — в Бобровиці, працівник музею Володимир Удовиченко — в Новгороді-Сіверському, письменник Володимир Кашка — в Бахмачі, педагог Надія Кондра — на Ічнянщині, автор цих рядків — у Куликівці.
Почали з буденної просвітницької роботи, боротьби за українізацію освіти. Адже в обласному центрі на той час з 30 шкіл лише одна була умовно українською.
Згодом почали організовувати масові акції. Першою, організованою спільно з обласним Рухом, секретар якого Володимир Ступак став одним з активістів обласної “Просвіти”, був культурологічний похід “Дзвін-90”. Протягом кількох днів просвітяни пройшли південними районами області, несучи людям українське слово, пісню, забуту історію. Зустрічали по-різному: настрахані компартійними функціонерами, люди були насторожені, а то й налякані. Але коли бачили наших козаків, співочий гурт, а на чолі колони — першого чернігівського єпископа незалежної Української Церкви владику Романа, відтавали серцем і душею.
Саме цим походом чернігівські просвітяни спільно з рухівцями почали відродження гетьманської столиці України — Батурина. Майже триста років історичного забуття — таким був попередній трагічний період міста, яке московське військо спалило в листопаді 1708 року. У липні 1990-го вперше в Батурині вільно пролунав виконаний учасниками походу гімн “Ще не вмерла Україна”, вперше відправили панахиду по славному гетьману України Іванові Мазепі та українських козаках, що полягли за нашу волю. А на околиці Батурина, на Гончарівці, де колись стояв заміський палац гетьмана, просвітяни згодом встановили пам’ятну плиту на честь Івана Мазепи та насипали курган-могилу в пам’ять про загиблих батурян.
Ще масовішим був похід 1991 року “Козацькими шляхами”. Він пройшов кількома північними районами області, найбільш зросійщеними, але нашими краями, славними в українській історії. На маршруті походу були Довженківська Сосниця, Глібовський Седнів, княжий Новгород-Сіверський. А фінішував похід велелюдним Всеукраїнським Козацьким святом у Батурині за участю просвітян, козаків, творчих колективів. Почесним гостем свята був і видатний український письменник Роман Іваничук, якого можна назвати почесним просвітянином Чернігівщини, адже Роман Іванович зробив величезний внесок в історичне відродження Батурина і романом “Орда”, і невтомною депутатською, громадською діяльністю. На цьому святі відбулася прем’єра знаменитої пісні “Козачка”, яка потім облетіла весь український світ. А написали її просто в поході його учасники просвітяни поетеса, педагог Надія Галковська та композитор, артист обласної філармонії Микола Збарацький.
Важко перелічити всі добрі справи просвітян Чернігівщини за майже два десятиліття відновленого товариства. Ось найголовніше.
З видавничою діяльністю Чернігівської “Просвіти”, мабуть, не може зрівнятися жодне обласне об’єднання. У місті виходить дві щотижневі газети: “Сіверщина”, одна з найдавніших і найтиражніших національно-демократичних газет України, і “Біла хата”, газета для домашнього читання. Вже 13 років видають великий історико-краєзнавчий журнал “Сіверянський літопис”, який редагує просвітянин, заслужений журналіст України Сергій Павленко, до речі, автор десяти книжок на історичну тематику, зокрема про Івана Мазепу. Про високий науковий рівень цього видання свідчить те, що Вища атестаційна комісія зараховує публікації в журналі під час захисту кандидатських і докторських дисертацій з історії, філології, філософії. Обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка видало десятки книжок місцевих авторів.
Далеко за межами області відомий просвітянський хор “Причастя”, яким керує одна з найактивніших просвітянок, викладач музичного училища Лариса Куровська. Хору аплодували глядачі не лише України, а й Литви, Білорусі, Словаччини, де він виступав на міжнародному фестивалі духовної музики.
За сприяння патріотично налаштованих представників місцевої влади, з якими просвітяни завжди готові співрацювати, обласне об’єднання вже майже півтора десятиліття займає прекрасний офіс — йому надано в оренду двоповерховий старовиннй будинок в центрі міста, чудову пам’ятку архітектури початку ХХ століття. Упродовж 10 років на другому поверсі цього будинку працює просвітянська мистецька галерея “Круті сходи”. Її створило як приватне підприємство подружжя просвітян Тетяна й Олександр Жогалки. Це не просто виставка-продаж робіт народних майстрів з усієї України: вишивка, гончарство, різьбярство, живопис, кераміка, а й справжній центр духовності, розвитку й пропаганди народної творчості, який бере активну участь у фестивалях, ярмарках, виставках, пропагує народну творчість серед молоді.
Кілька років тому обласна “Просвіта” після тривалої боротьби отримала від міської влади приміщення, де відкрила книгарню “Добра книга”. Нині книгарня — унікальне місце. Воно покриває величезну потребу в українському слові, пісні, музиці, фільмах, якої, на жаль, не задовольняє сучасна системна торгівля. У просвітянському магазині в продажу буває до 700—800 найменувань українських касет, дисків, фільмів. Це, зокрема, народна, церковна, класична, естрадна музика, українські фільми. І, звичайно, великий вибір української книжки: художня, історична, довідкова, підручники, дитяча література. Тут продають і вироби народних майстрів з галереї “Круті сходи”.
“Просвіта” налагодила форму торгівлі “Книга — поштою”. Адже, на жаль, мережа книжкової торгівлі дуже бідна, книгарень нема не те що в селах, а й у деяких райцентрах. Тому товариство, пропагуючи українську книжку через свої газети, збирає замовлення від читачів — жителів області та надсилає книжки поштою. Замовлення надходять з найвіддаленіших сіл. Адже там багато людей, яким потрібне друковане слово.
Ще один важливий напрям роботи обласної “Просвіти” — підтримка Української Церкви. Просвітяни беруть активну участь у створенні церковних громад, у будівництві й відновленні храмів, у збереженні та захисті церковних святинь.
Чернігівський мандрівник, просвітянин Олександр Волощук за сприяння обласного об’єднання “Просвіти” здійснив надзвичайно цікаву й складну експедицію “автостопом” Сибіром й Далеким Сходом. Пішки та різними видами транспорту за два етапи експедиції він подолав десятки тисяч кілометрів місцями, де мешкали й мешкають українці. Хтось приїхав сюди добровільно, багатьох вислали царський і комуністичний режими. Мандрівець ставив за мету зібрати матеріал про життя українців у Росії, налагодити контакти з українськими громадами. Зібране стало основою об’ємистої книжки О. Волощука “Автостопом на край світу”, яку в Чернігові видала газета “Сіверщина”. Влітку 2008 року просвітянин вирушив у нову багатомісячну подорож на Камчатку.
За останні роки обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка безплатно розповсюдило у бібліотеках, школах та інших навчальних закладах області тисячі примірників продукції, яку видало ВУТ “Просвіта”: книжки, плакати, касети, диски.
Осяяні світлим іменем засновника і першого голови Чернігівської “Просвіти” Михайла Коцюбинського, просвітяни Сіверського краю прагнуть примножувати славні духовні традиції, бути на передньому краї борні за національне й духовне відродження, за наше слово, за українську Україну. 

Всеукраїнський культурологічний тижневик "Слово Просвіти"