Пам’яті Ростислава Івановича ДОЦЕНКА

– письменника, перекладача, літературного критика, мовознавця, лауреата літературної премії ім. М. Рильського (1993), М. Лукаша (2000)

«Доле, де ти!

Доле, де ти?

Нема ніякої;

Коли доброї жаль, боже,

То дай злої, злої!»

 

Т. Шевченко

 

Народився Ростислав Доценко 19 квітня 1931р. у м. Києві. Помер 24 жовтня 2012 р., м. Київ.

Багато друкованих та інтернет-видань відгукнулися на цю сумну подію, причини на те вагомі.

Закінчивши у 1950 р. школу, Ростислав Доценко вступає до Київського університету на український відділ філологічного факультету, а вже в лютому 1953 року студента Р.Доценка заарештовують зі звинуваченнями в «антирадянській пропаганді» (поширення творів «буржуазно-націоналістичних письменників» – М. Грушевського, В. Винниченка та ін.). Навесні того ж 1953 р. Київський обласний суд виголошує вирок для студента – 8 років тюрми. Вже у тюрмі, у 1956 р. Р. Доценку додають ще 7 років як співзасновнику «Групи революційних марксистів». За другим вироком опиняється на Далекому Сході, у мордовських таборах. Отак та влада бачила це, що таких хлопців ще зі студентських літ не зайве трохи потягати по таборах, тобто пропустити крізь радянську «школу життя та виживання» – профілактика заради «стабільності».

Ростиславу Івановичу пощастило, не скоро, але таки закінчились його табори. Хоча ми пам’ятаємо, що не усі репресовані та ув’язнені дожити до волі. Згадаємо В. Стуса, Ю. Литвина – друга Ростислава Доценка, О. Тихого, М. Кравчука.

Від політв’язня письменника Г. Полянкера чули таке афористичне висловлювання: не можна бути нещасним, якщо ти є за межами табору. Можливо так саме відчував волю і Ростислав Доценко.

Від моменту звільнення, 1963 р., Р. Доценко якийсь час навіть мав постійну роботу, але більше часу прийшлося бути, як кажуть, на вільних хлібах.

Професор І.П.Ющук, голова Київської Просвіти, у відгуці на смерть Ростислава Доценка крім усього іншого відзначив: «…Він жив немарно».

У творчому доробку Р. Доценка чимало перекладів творів англійської, ірландської, американської, польської та ін. літератур. Зокрема це 12 томів Джека Лондона, твори О. Вайльда «Портрет Доріана Ґрея», Ф. Купера «Останній з могікан», В.Фолкнера «Крадії», Ч. Діккенса «Великі сподівання», М. Мітчела «Розвіяні вітром», повісті та оповідання Е. По, М. Твена, Дж.-К.Джерома, Ф. О'Коннора, В. Скотта тощо, збірки ірландських народних казок, англійських та ірландських приказок і прислів’їв. Перелік можна продовжити, бо Ростислав Іванович був талановитим, добре освіченим та надзвичайно працелюбним, тож устиг зробити багато.

Як же їм працювалося на волі, реабілітованим політв’язням? Наведемо Документ, люб’язно наданий В.Овсієнком, з розряду «Совешенно секретно».

Інформаційне повідомлення КДБ при Раді Міністрів УРСР до ЦК КПУ (з архіву СБУ).

 

Страницы: 510-519

 

Комитет безопасности при Совете Министров УССР

 

Инвентарный № 910

Срок хранения постоянный

Пункт по перечню 40

ДЕЛО № 2 том 8

 

Дело с подлинниками докладных записок спецсообщений и информаций (возврат из ЦК КПУ)

 

Начато «15» августа 1973 г.

Окончено «19»сентября 1973 г.

На «311» листах.

Дело в 11 томах.

 

«28» декабря 1972 г. № 1054-1 г.Киев

 

Совершенно секретно

Экз. № 1

 

ЦЕНТРАЛЬНЫЙ КОМИТЕТ КОММУНИСТИЧЕСКОЙ

ПАРТИИ УКРАИНЫ

 

ИНФОРМАЦИОННОЕ СООБЩЕНИЕ

 

Поступающие в КГБ при СМ УССР материалы свидетельствуют о том, что сложившаяся обстановка в издательстве художественной литературы «Дніпро» заслуживает определенного внимания.

 

Среди писателей высказывается возмущение подбором кадров для работы в издательстве, а также лиц, привлекаемых в качестве переводчиков зарубежной литературы.

 

Так, в качестве редактора издательства работает

 

ДОЦЕНКО Ростислав Иванович, 1931 года рождения, уроженец г.Киева, украинец, беспартийный, образование высшее.

 

О ДОЦЕНКО известно, что он в 1953 году, будучи студентом Киевского госуниверситета, был осужден за проведение националистической деятельности к 8 годам лишения свободы. Отбывая наказание, ДОЦЕНКО вторично был осужден за участие в подпольной антисоветской организации. Возвратись из мест заключения, ДОЦЕНКО восстановился на учебу в Киевский госуниверситет, после его окончания был принят на работу в издательство «Дніпро». Совместно с рядом лиц, осужденных в 1965-1966 гг. за антисоветскую деятельность, он занимался нелегальным распространением идеологически вредной литературы. В последние годы ДОЦЕНКО поддерживал связи с ДЗЮБОЙ И., СВЕТЛИЧНЫМ И., разделял их враждебные взгляды.

 

Единомышленником ДОЦЕНКО является переводчик зарубежной литературы ПЕРЕПАДЯ Анатоль, ранее работавший редактором издательства. Совместно с ДОЦЕНКО и ДЗЮБОЙ, который ранее также работал в отделе зарубежной литературы, они создавали в издательстве такую обстановку, при которой к публикации выдвигались в первую очередь переводы, наиболее засоренные архаизмами и диалектизмами.

…

ДОЦЕНКО стремится переводить и пропагандировать произведения тех зарубежных писателей, которые в глазах прогрессивного человечества скомпрометировали себя враждебным отношением к марксизму-ленинизму.

 

Так, в журнале «Всесвіт» /№ 9, 1972 год/ он выступил со статьей «ФОЛКНЕР: на підступах до стилю письменника», непомерно расхваливающей этого писателя. Как известно, советская критика осудила ФОЛКНЕРА как ренегата за то, что он порвал с коммунистическим движением и неоднократно выступал с антисоветскими заявлениями.

…

(Далі у тексті йдеться про «ворожу» діяльність І. Дзюби, М. Лукаша, Г. Кочура, І. Світличного, З.Франко, Є.Сверстюка, Р. Іваничука, В. Дрозда, Г. Полянкера, М. Руденка, О. Бердника тощо).

 

І ще таке:

 

_{ДЕЛО № 2 том 5}

 

…

«1» июня 1973 г. № 378 г.Киев

 

Совершенно секретно

экз. № 1

 

ЦЕНТРАЛЬНЫЙ КОМИТЕТ КОММУНИСТИЧЕСКОЙ

ПАРТИИ УКРАИНЫ

 

товарищу ЩЕРБИЦКОМУ В. В.

 

СПЕЦИАЛЬНОЕ СООБЩЕНИЕ

 

КГБ при СМ УССР № 135 от 22 апреля 1975 года докладывал ЦК Компартии Украины о том, что редакция журнала "Всесвіт" публикует литературные переводы некоторых связей объектов дела "Блок", скомпрометировавших себя в прошлом националистическими проявлениями / А. ПЕРЕПАДИ, А. СИНИЧЕНКО, Р. ДОЦЕНКО, Е. ПОПОВИЧА, О. СЕНЮК и др./.

 

В беседах с оперработником главный редактор журнала Д .ПАВЛЫЧКО утверждал, что вынужден пользоваться услугами этих лиц якобы только из-за отсутствия других квалифицированных переводчиков. По данным нашего источника, Д. ПАВЛЫЧКО на вопросы сотрудников редакции, можно ли печатать переводы того же А. СИНИЧЕНКО или А. ПЕРЕПАДИ отвечает: «Раз человек не в тюрьме, значит можно».

 

В результате такого отношения Д. ПАВЛЫЧКО к вопросам подбора материалов для журнала "Всесвіт" количество публикуемых на его страницах литературных переводов националистически настроенных увеличилось…

 

Обидва повідомлення Дела №8 за підписом

 

ПРЕДСЕДАТЕЛЬ КОМИТЕТА ГОСБЕЗОПАСНОСТИ

ПРИ СОВЕТЕ МИНИСТРОВ УКРАИНСКОЙ ССР

В. ФЕДОРЧУК

 

Поховали Ростислава Івановича Доценка, кавалера ордена «За заслуги» ІІІ ст. (2007 р.) на Лук’янівському меморіальному цвинтарі, поклавши в головах улюблену книжку «Портрет Доріана Ґрея».

Такою була його доля.