РЕКЛАМА
Останні новини
Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу...
Багато хто з нас розуміє, що щось у нашій країні йде не так. Але не знає, як цьому...
Пам’яті Ростислава Івановича ДОЦЕНКА
– письменника, перекладача,...Написав КУЦЕНКО Григорій Петрович 26-10-2012
75 РОКІВ ТОМУ.
27 (13 за старим стилем) жовтня 1937 р.
САНДАРМОХ...
Незважаючи на поширене переконання «Кіно – вигадка, яка не впливає безпосередньо...
В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи...
Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та...Написав Микола Сищенко 24-05-2010 Сучасна Україна, як держава, розпочала своє існування від 1648 року, після того, як...Написав Сергій Баркар 29-05-2009 Інші назви: "Образ Українця Майбутнього" Для спрямування роботи з питань... Надія КИР’ЯНСорок років тому, навчаючись у Київському університеті ім. Тараса... Віталій РАДЧУКУ місткій книжці Л. Масенко “Мова і політика” є цікавий розділ... Продовжуємо цитувати «Философы от мира сего» Роберта Л. Хайлбронера, глава 5.... 21 листопада 2008 року у Будинку письменників України Всеукраїнське товариство... Продовжуємо цитувати «Философы от мира сего» Роберта Л.Хайлбронера, переклад... Продовжуємо цитувати «Философы от мира сего» Роберта Л.Хайлбронера,...
|
 |
|
 |
|
Четвер, 15 березня 2012, 16:28 |
1927 року за сценарієм Павла Нечеси (Миргородського) було знято фільм «Борислав сміється» (в прокаті «Королі воску»). Режисер і оператор фільму Йосип Рона, художники В. Кричевський та С. Худяков, у ролях: Іван Замичковський, Матвій Ляров, Р. Ромі-Шор, Юрій Шумський, М. Кубинський, Володимир Лісовський.
Про екранізації творів Івана Франка розповідаєÂ Лариса Брюховецька (журнал «Кіно Театр», № 1, 2012 рік). Другу екранізацію Франка «Захар Беркут», 1929 рік також здійснив німецький кінематографіст Йосип Іванович Рона. Він також був оператором фільмів «Вася-реформатор» (не зберігся) та «Ягідки кохання» Олександра Довженка.
«Обидва його (Рони. Â Прим.) фільми за Франком не збереглися», пише Л. Брюховецька.
Â
|
|
Четвер, 15 березня 2012, 13:25 |
14 березня 2012 року (в середу) «Україна молода» опублікувала матеріал Валерія Бобровича «Похибка сценарію» та цитату історика Володимира Вятровича: «Той аргумент, що фільм Серпень. Восьмого знято коштом держави, є одним із головних, щоб показати: це політична пропаганда, яка є інструментом продовження інформаційної війни проти Грузії. І вона чомусь екстраполюється в Україні».
|
Понеділок, 27 лютого 2012, 15:20 |
-
В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи Дмитренка (наклад видання – 300 примірників). В монографії обсягом 400 сторінок висвітлено історію дослідження символу та народно-поетичної символіки, значення основних символообразів українського фольклору. В анотації до видання також говориться: «З’ясування символічних явищ проілюстровано багатьма прикладами з різних жанрів усної творчості, традиційної обрядово-ритуальної, звичаєвої культури, що дозволить глибше пізнати світогляд, менталітет українців».
-
Рецензенти видання: доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України В. В. Сокіл та кандидат філологічних наук, доцент кафедри фольклористики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка О. В. Наумовська.
|
|

Неділя, 26 лютого 2012, 20:01 |
-
Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та моря опинилися ми у західному Криму, точніше – у невеличкому містечку Чорноморське. Вийшовши з автобуса, були раді побачити на зупинці літню жінку, що торгувала насінням та сливками у пакуночках з газети. З дороги хотілося їсти, тож і сливки, солодкі кримські сливки, і запашне підсмажене насіння були цілком доречними. Вона ж, продавчиня смакоти, і підказала нам – хорошою українською мовою – у якому напрямку рушити, щоб швидше знайти житло. Добірна українська у Криму нас зацікавила, хотілося познайомитися ближче, та на розмову цього разу часу не було, адже ж мались якось облаштовуватися з житлом. Так сталося, що вже другого дня ми знову побачили нашу нову знайому – вона виявилася нашою сусідкою. Частенько заходячи в гості до наших хазяїв, привітна, усміхнена, ніколи не приходила з порожніми руками, завжди з частуванням – ті ж насіння та сливки, ще щось з двору. Але що особливо привертало увагу, так це те, що спілкувалась вона з російськомовними сусідами українською, жодних суржиків чи русизмів.
|

Середа, 08 лютого 2012, 14:04 |
У свідомості багатьох Василь Стус народжений і вихований Донеччиною, її робітничим середовищем. Та лише тоді, коли шанувальники літератури глибше пізнають життя цього велетня духу, витоки його творчості, усвідомлення ним своєї людської і мистецької місії, вони зрозуміють: лише земля Богунової звитяги, лише благодатні чорноземи подільських легенд і пісень, невтоленна жага попередніх поколінь відродитися в зернині і слові стали тією праосновою, з якої народився, виріс, викристалізувався поет Василь Стус. Бо й справді – «Перші уроки поезії – мамині». Бо й справді – «Шевченко над колискою – це не забувається».
Нарешті з’явилася книжка, на яку вже два десятиліття чекали земляки Василя Стуса – Поета світового імені, Людини, яка кожному з нас має стати ідеалом честі, порядності, вірності. Громадянина, який усвідомлював всю трагедію обраного шляху і всю велич мети, заради якої віддав найдорожче – життя.
«І в смерті з рідним краєм поріднюсь», – називається книжка, упорядкована поетесою Ніною Гнатюк і журналістом Тарасом Ковальським. До видання, що побачило світ за програмою підтримки книговидання Вінницькою обласною державною адміністрацією та обласною радою, ввійшли вірші Василя Стуса, уривки з його таборових зошитів і листів, у яких тепло серця до близьких людей, до садів і гаїв рідного села Рахнівка Гайсинського району.
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
|
Сторінка 2 з 15 |
|
 |
|
 |
|
|
Цей день в українській історії
16 квітня 1945
СРСР розпочав остаточний, але погано продуманий наступ на Берлін, під час якого загинуло сотні тисяч червоноармійців
Переглянути всі події.
|