Мова, позбувшись iдеального, перестає бути творцем матерiального.
[Нiна Велехова]

РЕКЛАМА

Останні новини

Написав Олексій 16-08-2015
2015-08-16-09-10-13Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу...
Написав Анатолій Пікуль 04-09-2013
-revolution-ukraine- Багато хто з нас розуміє, що щось у нашій країні йде не так. Але не знає, як цьому...
Написав Ольга Пугач 06-11-2012
2012-11-13-14-03-20 Пам’яті Ростислава Івановича ДОЦЕНКА – письменника, перекладача,...
Написав КУЦЕНКО Григорій Петрович 26-10-2012
-75- 75 РОКІВ ТОМУ. 27 (13 за старим стилем) жовтня 1937 р. САНДАРМОХ...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
2012-04-06-17-06-00 Незважаючи на поширене переконання «Кіно – вигадка, яка не впливає безпосередньо...
Написав Тарас Ковальський 27-02-2012
l-r- В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи...
Написав Ольга Пугач 26-02-2012
2012-02-26-20-02-44 Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та...
Написав Микола Сищенко 24-05-2010
Сучасна Україна, як держава, розпочала своє існування від 1648 року, після того, як...
Написав Сергій Баркар 29-05-2009
Інші назви: "Образ Українця Майбутнього"   Для спрямування роботи з питань...
Написав Оксана 23-12-2008
Надія КИР’ЯНСорок років тому, навчаючись у Київському університеті ім. Тараса...
Написав Оксана 23-12-2008
Віталій РАДЧУКУ місткій книжці Л. Масенко “Мова і політика” є цікавий розділ...
Написав Ольга Пугач 14-12-2008
Продовжуємо цитувати «Философы от мира сего» Роберта Л. Хайлбронера, глава 5....
Написав Оксана 27-11-2008
21 листопада 2008 року у Будинку письменників України Всеукраїнське товариство...
Написав Ольга Пугач 25-11-2008
Продовжуємо цитувати «Философы от мира сего» Роберта Л.Хайлбронера, переклад...
Написав Ольга Пугач 19-11-2008
Продовжуємо цитувати «Философы от мира сего» Роберта Л.Хайлбронера,...
Не залишилось жодних слідів. Лариса Брюховецька про екранізацію творів Івана Франка на Одеській кінофабриці 1927-1929 років Друк e-mail
Четвер, 15 березня 2012, 16:28

1927 року за сценарієм Павла Нечеси (Миргородського) було знято фільм «Борислав сміється» (в прокаті – «Королі воску»). Режисер і оператор фільму – Йосип Рона, художники – В. Кричевський та С. Худяков, у ролях: Іван Замичковський, Матвій Ляров, Р. Ромі-Шор, Юрій Шумський, М. Кубинський, Володимир Лісовський.

Про екранізації творів Івана Франка розповідаєÂ  Лариса Брюховецька (журнал «Кіно Театр», № 1, 2012 рік). Другу екранізацію Франка – «Захар Беркут», 1929 рік – також здійснив німецький кінематографіст Йосип Іванович Рона. Він також був оператором фільмів «Вася-реформатор» (не зберігся) та «Ягідки кохання» Олександра Довженка.

«Обидва його (Рони. –  Прим.) фільми за Франком не збереглися», – пише Л. Брюховецька.

 

 
«Август. Восьмого»: суперечка про фільм триває Друк e-mail
Четвер, 15 березня 2012, 13:25

14 березня 2012 року (в середу) «Україна молода» опублікувала матеріал Валерія Бобровича «Похибка сценарію» та цитату історика Володимира В’ятровича: «Той аргумент, що фільм ‘Серпень. Восьмого’ знято коштом держави, є одним із головних, щоб показати: це політична пропаганда, яка є інструментом продовження інформаційної війни проти Грузії. І вона чомусь екстраполюється в Україні».

 
«Символи українського народу» – нова книга Миколи Дмитренка Друк e-mail
Понеділок, 27 лютого 2012, 15:20
В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи Дмитренка (наклад видання – 300 примірників). В монографії обсягом 400 сторінок висвітлено історію дослідження символу та народно-поетичної символіки, значення основних символообразів українського фольклору. В анотації до видання також говориться: «З’ясування символічних явищ проілюстровано багатьма прикладами з різних жанрів усної творчості, традиційної обрядово-ритуальної, звичаєвої культури, що дозволить глибше пізнати світогляд, менталітет українців».
Рецензенти видання: доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України В. В. Сокіл та кандидат філологічних наук, доцент кафедри фольклористики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка О. В. Наумовська.
 
РУСЬКІ ЛЮДИ КРИМУ Друк e-mail
Неділя, 26 лютого 2012, 20:01
Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та моря опинилися ми у західному Криму, точніше – у невеличкому містечку Чорноморське. Вийшовши з автобуса, були раді побачити на зупинці літню жінку, що торгувала насінням та сливками у пакуночках з газети. З дороги хотілося їсти, тож і сливки, солодкі кримські сливки, і запашне підсмажене насіння були цілком доречними. Вона ж, продавчиня смакоти, і підказала нам – хорошою українською мовою – у якому напрямку рушити, щоб швидше знайти житло. Добірна українська у Криму нас зацікавила, хотілося познайомитися ближче, та на розмову цього разу часу не було, адже ж мались якось облаштовуватися з житлом. Так сталося, що вже другого дня ми знову побачили нашу нову знайому – вона виявилася нашою сусідкою. Частенько заходячи в гості до наших хазяїв, привітна, усміхнена, ніколи не приходила з порожніми руками, завжди з частуванням – ті ж насіння та сливки, ще щось з двору. Але що особливо привертало увагу, так це те, що спілкувалась вона з російськомовними сусідами українською, жодних суржиків чи русизмів.
 
Упасти зерням в рідній борозні Друк e-mail
Середа, 08 лютого 2012, 14:04

У свідомості багатьох Василь Стус народжений  і вихований Донеччиною, її робітничим середовищем. Та лише тоді, коли шанувальники літератури глибше пізнають життя цього велетня духу, витоки  його творчості, усвідомлення ним своєї людської і мистецької  місії, вони зрозуміють: лише земля Богунової  звитяги, лише благодатні чорноземи подільських легенд і пісень, невтоленна жага  попередніх поколінь відродитися в зернині  і слові  стали тією  праосновою, з якої народився, виріс, викристалізувався  поет Василь Стус. Бо й  справді – «Перші уроки поезії – мамині». Бо й справді – «Шевченко над колискою – це не забувається».
Нарешті з’явилася книжка, на яку вже два десятиліття чекали земляки Василя Стуса – Поета світового імені, Людини, яка кожному з нас має стати ідеалом честі, порядності, вірності. Громадянина, який усвідомлював всю трагедію обраного шляху і всю велич мети, заради якої віддав  найдорожче – життя.
«І в смерті з рідним краєм поріднюсь», – називається книжка, упорядкована  поетесою  Ніною Гнатюк  і журналістом Тарасом Ковальським. До видання, що побачило світ за програмою підтримки книговидання Вінницькою обласною державною адміністрацією та обласною радою, ввійшли вірші Василя Стуса, уривки з його таборових зошитів і листів, у яких тепло серця до близьких людей, до садів і гаїв рідного села Рахнівка Гайсинського району.

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 2 з 15

Просвітянські видання

Василь Чепурний

Акурайку

Категорія: Просвітянські видання

Максим Рильський, Максим Рильський

Життя духовного основа

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Солтановська, Ніна Солтановська

"Хто ми?"

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Вітушко, Ніна Вітушко

"Просвіта" - наша доля

Категорія: Просвітянські видання


Книги ВЦ "Просвіта"

Цей день в українській історії

15 лютого 1952
Народився Олександр Муратов, український і російський кінорежисер

15 лютого 1953
Народився Анатолій Хостікоєв, народний артист України, актор Національного академічного драмтеатру ім. І.Франка

15 лютого 1940
Народилася Катерина Крупенникова, українська кіноакторка

15 лютого 1989
Керівництво СРСР оголосило, що територію Афганістану залишив останній радянський солдат

15 лютого 1947
Спеціальною постановою уряду СРСР в Радянському Союзі заборонено шлюби між радянськими громадянами та іноземцями

15 лютого 1919
Українська Національна Рада ухвалила закон про вживання української мови у державних установах

Переглянути всі події.

Авторські блоги

Друзі сайту

Всеукраїнська тижнева газета Сіверщина Молода Просвіта
МВарта Просвіта
НСПУ Портал Українців Одещини

©2007 - 2025 Вільний просвітянський портал "Просвітянин". Всі права захищено.
Дизайн розроблено Avis. Кооринатор сайту - Ольга Пугач. Адміністратор - Анатолій Пікуль
Hosted by OpenPortal
Вся інформація, що розміщена на сайті, взята з відкритих джерел.
[Vox.com.ua] 
Портал українця
feed-image RSS