"Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мiй народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?" [Михайло Коцюбинський]
Творчість відомого київського митця В. Гарбуза щільно переплетена із сучасним життям та має тісний зв’язок з оточенням, якому притаманне право до вільного творчого вираження.
1. Обмежуйте присутність російської навколо себе, відмовтеся від усього російськомовного, наскільки це можливо. Дивіться україномовні новини, читайте україномовні книжки, слухайте українську музику (до речі, у Києві вам в цьому допоможе радіо "Київ" 98.0 FM і продавці музики біля головпоштамту). Таким чином набереться не лише пасивний мовний запас, а й справжнє відкриття досі невідомої, неймовірно багатої культури.
Побутова українська мова у нас на третину засмічена Українська моваіншомовними словами (російськими, польськими, англійськими тощо). Виправити ситуацію допоможе самодисципліна, самонавчання українців і постійна реклама на державних, місцевих та приватних телевізійних каналах, радіо на зразок: "Хочеш добра Україні - розмовляй літературною мовою!", "Українцю! Допоможи українцеві розмовляти літературною мовою!". Як на мене, проблема полягає в тому, що Українська держава самоусунулась від здійснення послідовної та цілеспрямованої мовної політики. Це, напевно, через те, що серед вищих державних службовців у Києві, Севастополі, Сімферополі, обласних центрах, доволі мізерний відсоток осіб, які є водночас і справжніми носіями української літературної мови, і патріотами України.
В Києві практично відсутня освіта для українців. Такий висновок ми зробили, намагаючись знайти в столиці спеціалізовані курси з популярних зараз освітніх напрямків з українською мовою викладання. Згідно з твердженнями відомого політтехнолога Олега Мєдвєдєва, українська мова в Україні домінує у сфері освіти. Але нам стало зрозуміло, що це стосується лише державних навчальних закладів. У приватиних установах відбувається серойзна дискримінація українців.
До 140-річчя заснування культурно-освітнього товариства “Просвіта”
Людмила БОЖУК, автор щорічника “Українознавство”
Вогонь лиш там, де світим його ми. М. Тимчак
“Вогонь лиш там, де світим його ми”, — писав у своїй “Співаниці” дубенський поет Микола Тимчак. Вогонь “Просвіти”, який 140 років тому запалили її фундатори — Анатоль Вахнянин, Олександр Борковський, Іван Комарницький, Михайло Коссак, Максим Михаляк, Омелян Огоновський, Омелян Партицький, Юліан Романчук, Корнило Сушкевич та інші галицькі народовські лідери, і нині горить по всій Україні. Найповажніша за віком українська організація, поставивши собі за мету піднесення національної самосвідомості шляхом розгортання просвітньо-виховної роботи серед найнижчих верств української спільноти, започаткувала тим самим рух за національне та державне відродження українського народу.
Володимир Базилевський. Замінований рай
Мова: Українська Рік видання: 2018 Кіл-ть сторінок:...
Цей день в українській історії
19 квітня 1783
Указом Катерини II Крим приєднаний до Росії. Указ став підсумком тривалого суперництва Російської та Османської імперій за володіння і контроль над стратегічним плацдармом на півночі Чорного моря. Заручившись у 1782 році підтримкою Австрії, наступного року Росія окупувала Крим, і маніфест Катерини II лише закріпив фактичний перехід півострова під владу російської корони
19 квітня 1885
У Петербурзі у 68-річному віці помер видатний український історик, етнограф, письменник Костомаров Микола Іванович (історична драма «Сава Чалий», трагедія «Переяславська ніч», монографії «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа», «Останні роки Речі Посполитої»)
