Помилка
Повідомлення
ЗОЛОТА ГІЛОЧКА АНГЕЛЬСЬКОГО ЗІЛЛЯ Друк
Оксана
Написав Оксана   
П'ятниця, 26 вересня 2008, 10:01

Висловлюємо щиру подяку Юліанові Мечиславовичу Конечному, почесному просвітянинові, за багаторічну працю в “Просвіті” й допомогу часопису “Дзвін Севастополя”. Юліан Мечиславович — патріот, який далеко від Севастополя протягом десятків років бореться за український Севастополь, відчуває себе поруч з нами, живе нашими проблемами. На кошти Конечного здійснюють комп’ютерний набір часопису. Значні суми цілитель перераховує на Кобзареву церкву.

Володимир ПРОЦЕНКО,
Крим “Допомагав би більше, — пише Конечний у листі до редакції, — але вже роки дають про себе знати. На жаль, хворів. Лікувався самотужки і тепер відновлюю сили. Дуже прикро, що не можу приймати більшу кількість людей, які так потребують помочі”. І не дивно, що в 78 років Юліан Мечиславович піклується про нас із вами, про наше здоров’я, адже ця обдарована людина володіє багатьма таємницями зцілення за допомогою маятника, лікарських трав і власного внутрішнього чуття. Він сам готує з лікарських трав мікстури. Таких знавців з повагою називають народними цілителями. Мешкає Юліан Конечний у селі Дзвиняч Богородчанського району Івано-Франківської області.

До прикарпатського фітотерапевта зі своїми проблемами звертаються тисячі хворих. Серед щасливчиків, яким Юліан Мечиславович повернув здоров’я, — севастопольський громадський діяч Богдан Мороз, голова Конґресу українців Севастополя.
Лікування травами (фітотерапія) практикують з давніх-давен. Воно тісно пов’язане з народною медициною і, на відміну від ворожби чи знахарства, визнане офіційною медициною. Деякі запеклі атеїсти, коли потрапляли до Юліана Конечного, починали вірити у Всевишнього.
Здавалося б, методика встановлення діагнозу Юліана Конечного нічого спільного із загальноприйнятими критеріями діагностики не має: він працює з примітивним пристроєм — підвішеною на мотузці гайкою. Але багато світил від медицини засвідчують високу ефективність його лікувальної практики. Дивлячись на Конечного, згадую польський фільм “Знахар”. Конечний нагадує героя фільму професора Вєнчура. Юліан Мечиславович народився в українському Надсянні (нині Польща), звідки після війни його виселили разом із десятками тисяч українців. Доля кидала його по всіх усюдах, від Сибіру до Карпат. Закінчив залізничний технікум, працював у Жмеринці, аж доки потрапив на Прикарпаття. Тут уже у зрілому віці став цілителем.
Юліан Конечний згадує: “Моє життя змінив випадок. Якось наприкінці 1961 року я випив холодного пива і захворів на ангіну. Пішов до сільського лікаря, який нещодавно закінчив медінститут. Молодий медик з півгодини міркував, чим лікувати ангіну, потім виписав якісь пігулки. Невдовзі я зліг із запаленням суглобів — неспецифічним поліартритом, що не піддавався лікуванню. Тридцятитрирічним я ризикував стати інвалідом першої групи. Мабуть, так і сталося б, якби люди не порадили звернутися до знахаря Івана Гуменюка, який мешкав у сусідньому селищі. Я відвідав його в понеділок зранку. Він дав мені золоту гілочку ангельського зілля. За кілька днів я був цілком здоровий і дуже дивувався: як сталося, що офіційна медицина вже мене “списала”, а неписьменний дід, всупереч законам науки, за тиждень поставив на ноги? Згодом він мене навчив лікувати травами”.
Самотньому 86-річному дідові Івану сподобався Юліан, який косив, колов дрова, допомагав по господарству. Юліан частенько навідувався до діда і переймав науку цілительства та секрети приготування трав’яних мікстур. Він був здібним учнем і з 1964 року почав самостійно лікувати. Нині він отримав дозвіл на підприємницьку діяльність за напрямом “Реалізація лікарських трав”. Збирає трави там, де вони мають найкращу цілющу властивість, — у полі, на луках, у лісі лише у певні дні. Для приготування лікарських засобів використовує понад три десятки трав, з яких компонує ліки. “Окрім співвітчизників я лікував хворих із Росії, Естонії й навіть далекого зарубіжжя, — каже Конечний. — Одна наша заробітчанка працювала домогосподаркою у француза з внутрішньочерепною пухлиною, він вже лежав у комі. Я передав настоянку, яку тамтешні лікарі вводили йому через зонд. Він одужав і навіть приїжджав до мене, аби подивитися, що то за дід, який врятував йому життя.
Я й себе неодноразово лікував. Господь послав мені новий різновид онкозахворювання, якого я спершу не міг визначити. Почав задихатися, бо мав лише 10 відсотків чистої поверхні легень. Та подолав недугу. Нині в мене легені чисті на 99 відсотків.
Я дослідив, що цілющу силу має пшоно — виводить з організму солі. Надзвичайно цінне свіже козине молоко, яке добре лікує хвороби серця, а відстояне в холодильнику протягом доби — печінку, підшлункову залозу. Волоські горіхи поліпшують енергетику. Особливу увагу звертаю на якість питної води пацієнта та негативну енергію організму. За цими двома складовими компоную трав’яний збір, кожному індивідуальний. Однакових ліків готувати пацієнтам не доводилось. Окрім основних складових, ще враховую вік, вагу, психологічний стан, стадію хвороби, інші недуги”. Юліан Конечний вважає, що за його методикою можна знищити ВІЛ в організмі.
Тож цей унікальний цілитель ще зробить прорив у світовій медицині. Багато колишніх пацієнтів Юліана Конечного із вдячністю згадують чудодійне ангельське зілля, що росте для дбайливих рук того, хто знає про нього все.

Всеукраїнський культурологічний тижневик "Слово Просвіти"