Помилка
«Просвіта» Буковини Друк
Borys
Написав Borys   
Четвер, 29 жовтня 2009, 14:03
Т.А. Мінченко методистукраїнознавства ОІППО заслужений працівник освіти України,член Чернівецького обласного

правління товариства «Просвіта»

Товариство «Просвіта» засноване 8 грудня 1868р.  у м.Львові. Його першим головою було обрано професора академічної гімназії, композитора                       А. Вахнянина. Згідно з першим статутом «Просвіта» вважалася науково-просвітницькою організацією. Найширшою діяльністю її роботи було видання та розповсюдження книжок, створення читалень, організація вечорниць, вистав, курсів для неписьменних, одним словом, це товариство мало завдання поширювати письменність серед дорослих. «Просвіта» працювала довгий час за межами України і відновила свою роботу на рідний землі лише в 1988 р. у Львові. 16 грудня 1989 р. відбулась установча конференція першого легального форуму незалежної громадської організації у Києві, яку відкрив О. Гончар. На ній мова йшла про багатство і красу української мови.Учасники конференції звернули увагу на недостатню кількість україномовних книжок. Товариство української мови очолив Д. Павличко. У цьому році воно видало свій перший друкований орган – газету «Слово». Восени 1990 р. на конференції в м. Києві головою Товариства було обрано       П. Мовчана, а самій організації присвоєно назву «Просвіта», а з часом – Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка.Новий статут цієї організації розширював межі діяльності й коло культурологічної та патріотичної роботи.Просвітянські традиції на Буковині мають свої регіональні особливості. З 80-х років XIX століття тут працювало Товариство «Руська бесіда», подібне до галицької «Просвіти». У 1918—1940 роках центром українського життя був Народний Дім у Чернівцях, навколо якого гуртувалися культурницькі товариства. Незважаючи на жорстоку румунізаторську політику тогочасних королівських властей, буковинські українці боролися за збереження рідної мови та культурних традицій. А з 1940 року на зміну румунізації прийшла русифікація.Репресії проти свідомих українців, що проводилися після приєднання краю до СРСР, не змогли знищити традицій просвітянської роботи, закладених наприкінці XIX — на початку XX століття. Тому в роки перебудови, коли тиск режиму значно послабився, їхнє відродження зустріло на Буковині значну народну підтримку. Ідея створення Товариства української мови імені Т. Шевченка була підхоплена не лише представниками інтелігенції, але й сколихнула творчу енергію різних верств суспільства, особливо селянства.Чернівецька область є поліетнічною і за переписом 1989 року українців числилося тут 70,8 відсотка її населення, румунів — 10,7, молдаванів — 9 від­сотків. У культурному житті краю помітний внесок єврейської, російської, польської, австро-німецької громад. Усі вони напередодні розпаду СРСР почали створювати свої національно-культурні організації, що встановлювали контакти зі щойно створеним Товариством української мови (ТУМ). А перед його заснуван­ням у краї діяло кілька культурницьких товариств, що виникли в другій половині 80-х років, і найвідоміше з них називалось «Оберіг». Воно започаткувало різноманітні форми роботи, згодом розвинуті «Просвітою».Чернівецька обласна організація ТУМ була зареєстрована 1990 року і очолив її відомий науковець, доктор фізико-математичних наук, професор Микола Гавалешко. Всупереч чиновницькій протидії, Товариство разом з іншими демократичними організаціями домоглося визнання крайовим святом ­­­­­­­- 3 листопада. Саме цього дня 1918 року відбулося Буковинське Народне віче, яке засвідчило волю буковинців до соборності всіх українських земель у складі єдиної незалежної Української держави.На початковому етапі діяльності Товариства значну активність виявили його первинні осередки. Тоді в селах області, на міських підприємствах та в організаціях з'явилися інформаційні стенди, виготовлені активістами ТУМу та НРУ. їхні матеріали популяризували ідеї національного відродження, що викликало лють ідеологічних органів КПРС та пересічних шовіністів. Але рух за національне відродження набував широких масштабів. На засідання обласного відділення Товариства збиралося стільки активістів, що їх не могла вмістити велика фізична аудиторія університету. Демократичні сили краю домоглися повернення Народного Дому його справжнім власникам і в цьому приміщенні розмістилися осередки кількох українських організацій і товариств, у тому числі й «Просвіти».Новий етап діяльності просвітян почався після проголошення незалежності України. Події 1991 року в краї широко висвітлювала місцева преса, і на. основі цих публікацій члени правління обласної «Просвіти» Степан Далавурак, Віктор Косяченко, Олекса Романець та Іван Ткач упорядкували збірник «Буковина, рік 1991». Знаменного 1991-го в обласному центрі почав виходити «Буковинський журнал», серед засновників якого була й обласна організація «Просвіта». Відчувалася нагальна потреба у заснуванні власне просвітянського періодичного видання.Свого часу на Буковині виходив часопис для дітей та юнацтва «Українська ластівка». Питання про його відродження порушив Михайло Івасюк. Письменник та науковець, батько знаменитого композитора Володимира Івасюка, він з особливою теплотою згадував видання, яке відкрило великий світ рідної літератури двом поколінням буковинців. Практичну роботу з утілення цього задуму в життя взяв на себе новий голова обласної «Просвіти» Віктор Косяченко, який залучив до справи велику групу авторів. У результаті було започатковано видання часопису «Ластівка», позитивно оціненого краянами, особливо педагогічною громадськістю. Сьогодні, Буковинська «Просвіта» – це одне з масових громадських об’єднань, яке проводить велику культурно-просвітницьку роботу, бере активну участь у процесах державотворення і є консолідуючою силою суспільства. В основу своєї діяльності просвітяни Буковини ставлять утвердження української національної ідеї, українського національного відродження, розвиток національної культури.Ми вклоняємось просвітянам-попередникам Юрію Федьковичу, Степану Далавураку, Олексі Романцю, Івану Ткачу, Аксентію Яківчуку. Велика подяка просвітянам Буковини Віктору Косяченку, Надії Бабич, Володимир Михайловському, Богдану Мельничуку, Григорію Кожолянку, хору «Гомін Буковини», очолюваний педагогом-музикантом, ветераном УПА Святославом Мельничуком, які продовжують традиції, започатковані попередниками.Буковинське обласне об’єднання «Просвіти» завжди намагається бути в передових лавах борців за утвердження української державності на заході України, наповненням її національним змістом, а саме:Проведено наукову практичну конференцію серед вчителів та студентів «Голодомор 1932-33 та 1946-47 років. Запам’ятаймо!» (в рамках Всеукраїнського конкурсу науково-дослідницьких робіт).На звернення Українського Інституту модерного мистецтва у рамках американського проекту «Голодомор очима дітей» організували конкурс на відповідну тематику серед школярів Буковини. Кращі роботи відправлено на виставку дом. чинного (США) і ряд учнів за участь було нагороджено за кращі роботи.У центрі міста Чернівців, біля пам’ятної стелли «Літописцям Русі-України, закладено Калинову алею  на знак пам’яті жертв Голодомору.З ініціативи обласного Товариства щорічно проводиться свято Старого Нового року (14 січня) «Добрий вечір тобі, пане господарю…».Так, 23 травня 2007 р. відбувся «круглий стіл» на тему: «Втілення заповітів Тараса Шевченка «У вінок слави Кобзареві».До 194-річниці з дня народження Т.Шевченка проведено ряд заходів: Конкурс читців-декламаторів серед школярів та студентів «Слово Шевченка в пам’яті вічній», засідання молодіжного літературно-мистецького клубу «Ластівки» на тему: «Шевченкове слово у сім’ї Івасюків».Добре зарекомендувала себе така форма роботи, як розширені засідання правління Товариства.За 2007-2008 рік на засіданнях обласного товариства «Просвіта» – звітували про роботу районних об’єднань «Просвіти» голови Кіцманського, Сокирянського, Сторожинецького, Вижницького, Заставнівського районів.Активну участь обласне товариство «Просвіта» взяло в проведенні Віче демократичних сил «Захистимо українців в Україні».Проводилась певна робота по створенню первинних осередків «Просвіта» ВНЗ, ЗОШ. Добре працює молода «Просвіта» в Репужинецькій ЗОШ Заставнівського району, Заставнівській ЗОШ, Державній фінансовій академії, гімназії №1, 5, ЗОШ №16, 40 м. Чернівців (голови осередків О.Березовська, Р.Ільчук, Є.Чорногуз, В.Сандуляк, М.Фоки, О.Фисюк).З нагоди 100-річчя від дня народження визначного українського письменника Івана Багряного відбувся літературний вечір «Іван Багряний – український письменник і громадський діяч», де з доповідями виступили такі члени правління: В.Антофійчук, Т.Мінченко, О.Довгань, Н.Гуйванюк, студенти М.Огородник, Х.Бахут та ін.Правлінням обласного Товариства разом із ЧНУ ім. Ю.Федьковича проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Іван Франко і Буковина» (Матеріали конференції видано в збірнику).У зв’язку з відзначенням 150-річчя з дня народження Івана Франка, правлінням «Просвіти», підготовлено «Методичні рекомендації щодо освітньо-виховної роботи в навчальних закладах освіти на прикладах життя і творчості І.Франка».Постійно проводились презентації нових книг, посібників авторів: В.Косяченко, Н.Гуйванюк, Н.Бабич, І.Буркута, Т.Мінченко, В.Селезінки, В.Вознюка, М.Лазарюка, Г.Кожолянко та інших.Обласна організація Товариства «Просвіта» є одним із засновників громадсько-політичного, літературно-мистецького і науково-освітнього часопису «Буковинський журнал», який постійно презентується на засіданнях правління, куди запрошується головний редактор Мирослав Лазарук, в якому друкуються члени обласного Товариства.Правління «Просвіти» постійно виходило з клопотанням перед обласною адміністрацією, мерією, обласною радою про перейменування вулиць, що мають назви прізвищ діячів комуно-більшовицького тоталітаризму на імена політичних діячів: Степана Бендери, Євгена Коновальця, Романа Шухевича, Пилипа Орлика, великого просвітянина Буковини Олекси Романця та іншим.У червні 2008 року обласне правління Товариства вийшло з клопотанням перед владою, щодо побудови пам’ятника «Величній Трійці» – лауреатам національної премії Т.Шевченка: В.Івасюку, Н.Яремчуку, І.Миколайчуку на Філармонійній площі.Правління Товариства постійно порушує клопотання перед владою про нагородження активних членів обласного, районних та первинних обєднань.           Велику активність просвітяни виявили до проведення літературних читань, присвячених 145-річчя перепоховання тіла Т.Г.Шевченка з Петербурга в Канів, які пройшли у мистецький вітальні обласної бібліотеки ім. М.Г.Івасюка. Постійно члени обласного Товариства допомагали в проведені заходів в районних осередках а саме: Заставнівським районним осередком відзначено вшанування творчості І.М.Бажанського на тему: «З роду в рід кладе життя мости», Вижницьким районним осередком, вечір присвячений 115-річчя від дня народження Д.Загула (голова Никифоряк Дмитро), Кіцманським районним осередком проведено конкурс на краще читання вірша «У вінок славному кобзареві» (голова Галина Деревенко).Первинним осередком Неполоківецького Товариства проведено вечір «Рідна мати моя, ти ночей недоспала» (голова Ольга Паламарчук) разом із районною держадміністрацію та районним відділом освіти.На всіх заходах учасники були премійовані журналами «Українська ластівка».Обласне Товариство спільно з обласним управлінням освіти і науки, разом з Крайовою організацією «Народного руху» широко відзначило в області 70-річчя від дня народження борця за незалежність України, героям України В’ячеслава Чорновола.З ініціативи обласного Товариства проведено Чорноволівські читання на тему: «Чорновіл бачив Україну Європейською державою», а також проведені радіо і телепередачу присвячені цій даті (виконавці Т.Мінченко, О.Бурденюк).До 150-річчя Софії Русової разом з обласної бібліотекою ім.М.Івасюка та ЧНУ ім.Ю.Федьковича, проведено науково-практичну конференцію «Педагогічна і громадська діяльність Софії Русової в контексті сучасності», яка відбулася 24 лютого 2006 року.З доповідями виступили: Т.Мінченко, Н.Гуйванюк, О.Гнатюк, Є.Чорногуз, Г.Шевченко, О.Палійчук, М.Фокі, В.Косяченко, І.Дерда, В.Сандуляк.Вже стало традицією обласного Товариства спільно з обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти щорічно в травні проводити обласний конкурс «На кращого знавця звичаїв, традицій рідного краю», який проходить в музеї архітектури і побуту.Спільно з обласною адміністрацією, етнографічним Товариством ЧНУ ім.Ю.Федьковича, обласною «Просвітою» проведено: Буковинську науково-практичну конференцію «Ми українці, ми українські», яка проводилась 2 листопада 2007 р. в ЧНУ ім.Ю.Федьковича (Видано збірник наукових статей із цієї конференції), (організатор конференції Г. Кожелянко).До 125-річчя з дня народження Івана Огієнко проведено обласну конференцію «Іван Огієнко – патріот-соборник». Стало традицією проводити творчі вечори, присвячені круглим датам з дня народження активним членів обласної «Просвіти» а саме: Г.Кожолянка, В.Косяченка, О.Савчука, Б.Мельничука, Т.Мінченко, Н.Гуйванюк, Г.Шевченко та ін.Члени правління «Просвіта» брали активну участь в акції «Література дітям Румунії».На засіданнях обласного правління «Просвіти» постійно підтримувались ініціативи Центрального Товариства з питань підтримки розробки «Проекту Закону України про визнання лінгвоциту української мови в Російській і Радянській імперіях», яку розробили члени Товариства «Просвіта» ім.Т.Шевченка «Меморіал» ім.В.Стуса, постійно засуджувалась агресивна політика російської влади щодо неповаги по відношенню до української мови.Попереду багато роботи, але можна стверджувати, що просвітяни – заслужені артисти, письменники, професори, академіки, вчителі, лікарі дедалі наполегливіше заявляють про себе. Так, членами правління обласного Товариства видано книги, посібники:В. Косяченко – «Під прапором рідного слова», Іван Франко «Другий заповіт».Г. Кожолянко – «Духовна культура українців Буковини».Н. Гуйванюк – «Українська література» підручник 5-8 класів для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин.Н. Бабич – підручник «Українська мова» 9-11 клас для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин.Т. Мінченко – Засіймо українською в душах. Уроки українознавства (5 кл.). Цілюще джерело української історії. Уроки українознавства (6 кл.). Слідами історії державної України. Уроки українознавства (7 кл.). Українська культура. Уроки українознавства (8 кл.). І.Буркут – «Зброя останньої надії, проти зброї відчаю», «Політичні процеси: історія, міфи, реальність. (погляд з регіону).Б. Мельничук – «На ріках олежківських»П. Брицький, О. Добржанський  - «Буковинці на дипломатичній службі УНФ та ЗУНФ». У книзі представлені найбільш визначні дипломатичні службовці –буковинці. Це передусім Микола Василько, професор Степан Смаль-Стоцький, його син Роман Смаль-Стоцький, які доклали чимало зусиль для розбудови українського зовнішньополітичного відомства і дипломатичних представництв за кордоном.Філологічний факультет – це творчий факультет, у назві якого потенційно закладена любов до слова, до рідної мови, народної творчості і цю творчість наші студенти-просвітяни демонструють на різноманітних конкурсах, а допомагає зі сценарними розробками фольклорному ансамблю «Дзвін» член обласного Товариства Василь Костик. В програмі колективу програми «Різдв’яні зустрічі», «Вербовая дощечка» та інші.Студенти-просвітяни ЧНУ ім. Ю. Федьковича брали активну участь у Всеукраїнській акції «Запалимо свічку пам’яті», присвячену вшануванню жертв голодоморів та політичних репресій. Після заупокійної літургії студенти з запаленими свічками на підлозі фойє центрального корпусу виклали цифри 1932-1933 і як завершення – вечір духовної музики студентів філософсько-теологічного факультету, факультету педагогіки, психології та соціальної роботи.Просвітяни нашої області традиційно відзначають День Соборності України, День української писемності, приймають участь в загальноукраїнських культурно-мистецьких акціях. До цих заходів активно залучають членів інших громадських організацій національно-патріотичного спрямування. Справжня гордість обласного об’єднання «Просвіти» – хор «Гомін Буковини», який очолював лауреат обласної мистецької і літературної премії ім. С. Воробкевича Святослав Мельничук, нині музичний керівник Орися Татарин. «Гомін Буковини» – не раз ставав переможцем міських та обласних конкурсів хорового мистецтва, постійно веде активну просвітницьку діяльність на ниві національного духовного відродження.Особливо слід відзначити за просвітянську роботу первинний осередок обласної філармонії: Буковинського ансамблю пісні і танцю під керуванням Андрія Кушніренка.Немає жодного куточка на Україні, де б не побував цей самобутній колектив, який пройшов творчий шлях, здобувши популярність і визнання серед численних шанувальників вокально-хореографічного мистецтва в нашій країні і за рубежем.Цим колективом створено ряд концертних програм: до річниць з дня народження Т. Шевченка, М. Лисенка, Ю. Федьковича, С. Воробкевича.Підготовлено концертні програми «Народні обряди і звичаї Буковини», «Щедрий вечір, добрий вечір», «Духовна музика українських композиторів, «Буковинські самоцвіти».Виступи колективу часто транслюються по радіо і телебаченню, кращі його концертні номери і програми записані на платівках, зняті на кінострічки.Своїм натхненним мистецтвом, заслужений Буковинський ансамбль пісні і танцю оспівує красу рідного краю, дарує людям естетичну насолоду, робить свій певний внесок у національне відродження і розвиток української музичної культури.Творчому зростанню колективу в даний час сприяють заслужені працівники культури Петро Казимірчук, Остап Савчук.Активну участь у культурно-просвітницькому житті Буковини приймає Любомир Равлюк, член Національної Ліги Композиторів України, разом із народно-аматорського вокальним ансамблем «Марічка» центрального міського Палацу культури м. Чернівців постійно виступає в усіх заходах, які проводяться правлінням обласного Товариства «Просвіта».                Пізнаючи правду, люди йдуть до «Просвіти» й ведуть за собою інших. Проте в діяльності просвітянських об’єднань існують проблеми. Хотілося б більшого доброзичливого ставлення влади до просвіти, а саме матеріальної допомоги в придбанні сучасної комп’ютерної техніки.                Просвітяни щиро завдячують секретарю та голові міської ради                               Т. Єремічуку, М. Федоруку за допомогу в ремонті офісу обласної «Просвіти» та за виділення коштів на випуск «Української ластівки».    Що потрібно для повноцінної діяльності «Просвіти» в цьому напрямку?Не в усіх вищих закладах створені осередки молодої «Просвіти».Першочерговими діями, на думку буковинських просвітян, для досягнення реалізації національної ідеї в Україні ще недостатня державна підтримка.Державна ідеологічна робота – функція держави, природно, держави має відповідно фінансувати діяльність «Просвіти» на всіх рівнях (центр – область – район – місто – село).Основна частина просвітянських проектів має органічно входити в державні програми як загальноукраїнською так і регіонального рівнів.Попереду багато роботи: потрібно кількісно і якісно розширювати своє членство, наполегливіше й переконливіше заявляти про себе як про один з найвагоміших чинників утвердження української державності, наповнення її національним змістом.